Шкільна пора - це незабутній час, спогади про який і в зрілі роки бентежать душу...
Шкільна пора - це незабутній час, спогади про який і в зрілі роки бентежать душу. Це перші серйозні випробування, перші самостійні рішення, перші успіхи і невдачі, перше шкільне кохання... Як хочеться іноді повернутися в ті часи, ненадовго, на годинку... Зустріч однокласників дає таку нагоду - згадати дитинство.
Ось і сьогодні в стінах своєї рідної восьмої школи зібралися випускники 1988 року. Залишили всі справи - важливі і не дуже, приїхали здалеку і прийшли з сусідньої вулиці, адже немає нічого важливішого і приємнішого, ніж побачення із своїм дитинством... На зустріч прибули і улюблені педагоги - перша вчителька Савченко Світлана Григорівна та класний керівник Панченко Лариса Пилипівна.
І наче не було цих тридцяти з хвостиком років! Згадали веселі перерви, цікаві уроки, свої пустощі... І хоч оновлена школа вразила всіх красою і сучасністю, кожна сходинка, кожне приміщення до щему нагадувало щасливе дитинство.
Не забувайте рідну школу, повертайтеся до її порогу. Він, як батьківська хата, дає втіху для душі і наснагу!