Шевченківські дні
Українська нація відроджується з Шевченка, отак, як література, як новітня єдинокультура. Тому і йдемо ми навесні до Шевченка, як до джерела, як до сповіді й причастя перед Паскою. Бо у Тараса була одна кохана дружина – його безталанна Україна, а його нащадки – усі, хто сповідує «єдиномисліє і братолюбіє. Таке, що ніколи і ні за якої влади не мириться з тими, хто любить «на братові шкуру, а не душу», та мову рідну забуває…
Безперечно, нам сьогодні треба жити по Шевченкові, жити його заповітами і мрію втілювати у життя. Бо знаємо, яким він був патріотом, як любив Україну. Малював її пахучими фарбами, а вона боліла… Хотів забути, занапащену, напівживу.., а вона стояла перед ним вишневим дивом, тополевою вірністю, чорнобривою панною в жупані, манила блиском довгої коси… І він брав лагідне й чисте, як вода джерельна, слово, вмочував у кров свого пломінкого серця, гартував на вогні пекучої сльози і різьбив, гравірував свої пророчі думки…
У рамках ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО тижня у школі №8 активно проходять масові заходи із вшанування Кобзаря. П'ятикласники, вивчаючи Шевченка за програмою, поглиблюють знання про життя і творчість великого поета саме тут, біля виставки, де багато різної невідомої досі учням інформації. Шестикласники розгадують кросворди, ребуси, чайнворди, шаради. Старшокласники долучилися до цікавих вікторин, які примусять ще раз переглянути знане і незнане і оформити реферати та цікаві факти із життя поета.